Нові межі застосування норм Закону
Запитання:
Будь ласка, дайте відповіді на наступні питання:
1) Відповідно до Закону від 01.06.2010 №2289–VI капітальний ремонт верстатів відноситься до робіт чи до послуг?
2)У зв’язку зі змінами від 22.12.11, внесеними у ст.2 п.1 Закону фраза "в будівництві-300 тис.грн." відноситься як до товарів так і послуг? Поняття "в будівництві" включає в себе закупівлю товарів будівельними організаціями чи й іншими організаціями, які здійснюють капітальні ремонти своїх приміщень силами підрядних організацій?
Дякую за відповідь!
Відповідь:
1) швидше послуги;
2) з даного питання варто дочекатися відповідного роз'яснення Мінекономрозвитку.
Чи поширюється дія Закону на державні підприємства
Запитання:
Чи є необхідність у проведені тендеру якщо державне підприємство зовсім не фінансується з державного бюджету?
Відповідь:
На даний час - так, якщо вартість закупівель = або перевищує 100 тис.грн. (для робіт - 300 тис.грн.). В редакції змін до Закону, які набудуть чинності через 60 днів, - так, якщо державне підприємство відповідає одній з таких ознак та вартість закупівлі знову ж таки = або перевищує 100 тис.грн. (для робіт - 300 тис.грн.):
1) підприємство користується податковою пільгою, передбаченоюподатковим, митним законодавством України, - протягом користування такою пільгою;
2) підприємство відповідно до закону звільнено від обов'язку сплачувати заборгованість перед бюджетами, за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за зобов'язаннями перед фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування - протягом календарного року від дати такого звільнення;
3) отримує пряму або опосередковану бюджетну підтримку, в тому числі у вигляді компенсації частини витрат або відшкодування відсотків за кредитами, - протягом календарного року від дати одержання бюджетної підтримки".
Закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, розташованими за межами України
Запитання:
Підкажіть, чи існує роз'яснення абз. 4 ч.3 ст. 2 ЗУ Про здійснення державних закупівель ( а саме
дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України ), буде укладений трьохсторонній договір між іноземною установою - Замовник, пансіонатом в Україні - Виконавець, та Платником - бюджетною установою ( кошти ми отримаємо від іноземного Замовника, він може тільки нам їх надати)чи потрібно проводити тендер
Відповідь:
Дана стаття Закону має відношення до закупівлі, яка здійснюється замовником-резидентом, який знаходиться за межами України. Згідно законодавства України замовник одночасно є платником (теоретично замовник та платник можуть бути різними особами у випадку здійснення закупівель у межах координації, коли розпорядник вищого рівня здійснює процедуру закупівлі для підпорядкованих організацій).
Просимо надати роз’яснення щодо класифікації витрат на врегулювання спорів у судових органах та закупівлі послуг з технічних випробувань та аналізу
Просимо Вас надати роз’яснення щодо класифікації витрат на врегулювання спорів у судових органах та закупівлі послуг з технічних випробувань та аналізу (74.30.1), які включають безпосередньо виконання різноманітних технічних випробувань та аналізів, проведення робіт з метрологічної діяльності (держповірка приладів), розроблення стандартів та технічних регламентів тощо.
Просимо Вас надати роз’яснення щодо класифікації витрат на врегулювання спорів у судових органах (держмито) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 та проведення процедури закупівлі в разі, коли загальна вартість предмета закупівлі такої послуги перевищує 100 тисяч гривень та на закупівлю таких послуг поширюється дія розд.1 Ст. 2 Закону України від 01.06.2010р №2289-VI «Про здійснення державних закупівель».
Схожа проблема існує ще по деяким видам послуг, наприклад відповідно до плану закупівель робіт та послуг підрозділами підприємства заплановано закупівлі послуг з технічних випробувань та аналізу (код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 – 74.30.1), які включають безпосередньо виконання різноманітних технічних випробувань та аналізів, проведення робіт з метрологічної діяльності (держповірка приладів), розроблення стандартів та технічних регламентів тощо. Більшість таких послуг надаються установами, які є монополістами у відповідній сфері (наприклад Державне підприємство «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», Державне Управління охорони навколишнього середовища, Державна екологічна інспекція і т.і.) та згода на участь таких установ у процедурах закупівель є сумнівною.
Просимо Вас надати розяснення щодо можливого рішення даної проблеми, або повідомити про будь-який досвід інших замовників таких послуг.
Відповідь:
Під дію Закону потрапляють ті затрати, які спрямовуються на закупівлю та, як правило, вимагають укладення господарських договорів (наявність рахунків-фактур для оплати).
З огляду на викладене, сплата держмита – не є закупівле, а тому не підпадає під дію Закону. Обов’язкові платежі і збори не потрапляють під дію Закону, т.я. не є закупівлею.
Щодо закупівлі послуг у монополістів, то для таких закупівель є процедура закупівлі в одного учасника. Хоча не завжди дана процедура закупівлі може бути застосована навіть при закупівлі у монополістів (Мінекономіки надає відмови). Закупівля послуг по стандартизації, метрології та сертифікації. Дійсно кожне таке ДП є монополістом, але на своїй території, що не означає, що він монополіст в Україні. Теоретично це означає, що конкуренція існує. То вже інша справа, що ДП, яке є монополістом, наприклад, у Дніпропетровській області, навряд чи буде надавати послуги для замовників Львівської області. Тому у замовника 2 варіанти: або провести закупівлю в одного учасника, довівши МЕ відсутність конкуренції з технічних причин, або проводити процедуру торгів, забезпечивши участь у ній мін. 2-х учасників.
Зважаючи на те, що кожна процедура закупівлі вимагає публікації та оприлюднення в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» та на веб-порталі з питань державних закупівель, замовник може самостійно відслідкувати проведення вказаних закупівель іншими замовниками (яка процедура, як завершується, якщо відмова – причини відмови тощо).
Нужно ли проводить процедуру закупки за средства предприятия?
На услуги комплексной экспертизы ГП "Укргосстройэкпертиза" свыше 100 тыс.грн. нужно ли проводить процедуру закупки за средства предприятия?
Відповідь:
Здійснення закупівель за кошти підприємств (за умови, якщо організація потрапляє під визначення "підприємства" згідно статті 2 Закону) вимагає застосування норм Закону (проведення процедур закупівель), якщо вартість закупівель = або перевищує 100 тис.грн. для товарів і послуг (300 тис.грн. для робіт).
У даному випадку варто визначитися, що є предметом закупівлі у розумінні Закону: робота чи послуга.
Якщо послуга - підприємство повинне провести процедуру закупівлі, якщо робота, вартість якої не перевищує 300 тис.грн., - закупівля не потребує проведення процедур закупівель.
Установа уклала договір на виконання ремонтно-будівельних робіт 01.02.2007
Установа уклала договір на виконання ремонтно-будівельних робіт з ПП 01.02.2007 року, в той час коли відповідно до Закону №1490 закупівля робіт застосовувалася якщо їх вартість перевищувала 300 тис.грн.
Договір укладено на суму 280 тис.грн.
12.03.2007 року внесено зміни до Закону №1490, та змінено поріг при якому застосовуються процедури закупівлі робіт на 50 тис.грн.
Роботи за вказаним договором виконувались протягом всього 2007 року.
протягом 2007 року установа оплатила вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт відповідно до договору в сумі 280 тис.грн.
Чи можна вважати оплату вартості ремонто-будівельних робіт проведеними без застосування процедур закупівлі відповідно до ст.2 Закону №1490
Відповідь:
Закон, який набув чинності у березні 2007 року, не мав зворотньої дії в часі, а тому не поширювався на договори, укладені до набрання ним чинності. Договір же повинен виконуватися на умовах договору. Якщо укладений договір не передбачав закупівель додаткових обсягів робіт, то при його виконанні замовнику не потрібно було застосовувати положення Закону і проводити відповідні процедури.
ОСТАННІ ПУБЛІКАЦІЇ
-
Лист-роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель від 17.11.2011 № 3302-25/14028-08
-
Лист-роз'яснення Мінекономіки щодо внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 30.09.2011 № 3303-25/12551-07
-
Лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.07.2011 щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель
-
Лист Мінекономіки від 23.12.2010 щодо організації процедур закупівель у поточному році на наступний рік
-
Лист Мінекономіки від 15.12.2010 щодо надання методологічної допомоги
ОСТАННІ НОВИНИ
-
Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.10.2011 №155 «Про здійснення моніторингу державних закупівель»
-
Наказ Міністерства юстиції України від 15.09.2011 №3018/5 «Про затвердження Положення про Єдину базу даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство»
-
8 липня 2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо нафти та нафтопродуктів)
-
8 липня 2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель" з урахуванням Пропозицій Президента України
-
17 травня 2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель»
ЗАПИТАННЯ ВІДПОВІДІ
-
Заповнення додатку до річного плану закупівель
-
Поняття "додаткові кошти"
Tags: додаткові кошти
-
Яким НПА регулюється встановлення граничного рівня рентабельності під час формування послуг?
Tags: ціноутворення
-
Чи потрібно проводити нову процедуру закупівлі, якщо проводити відновлення касових видатків по енергоносіям?
-
Чи можемо ми відмінити процедуру, купити ПММ на загальну суму до 100 тис. грн., а потім провести тендерну процедуру на 120 тис грн.
-
Ціна обладнання перевищує 100 тис. грн., але ціна самих робіт менше 1 млн. грн. (тому передбачається закупівля робіт без торгів)
-
В чому різниця: "Ціна договору" та "сума визначена у договорі"?