Запитання:
   В січні 2012р був заключений договір на 99000тис. по тимчасовому кошторису. Зобов'язання зареєстровані в ДКСУ.Але поки нам надавали фінансування, затвердили постійний кошторис, в якому сума по даному предмету закупівлі перевищує 100000 грн.І тепер орган ДКСУ відповляється провести опдату по зареєстрованому договору.
Чи можемо ми виконать зобов'язання по договору?

Відповідь:
   Орган ДКСУ відповідно до наказу Держказначейства №136 протягом 7 р.д. повинен зареєструвати договір, який був укладений у період відсутності постійного кошторису. Надалі можливість неоплати по договору або повинна визначатися умовами самого договору або положеннями наказу №136, який вказаних обмежень (тимчасовий-постійний кошторис) немає. Надалі замовник повинен визначати предмет закупівлі і відповідно приймати рішення про проведення чи непроведення процедури закупівлі керуючись залишком, тобто від показників постійного кошторису необхідно відняти показники тимчасового кошторису і приймати відповідні рішення. Дане підтверджується відповідними листами Мінекономрозвитку, яке має практично виключне право надавати роз'яснення з питань правомірності застосування норм Закону.

Запитання:
   Скажіть будь-ласка чи правильно ми розпочали процедуру закупівлі в одного учасника на закупівлю енергоносіїв:
1) оголошено тендер на плановану кількість  тарифів, а коштів виділено менше. при визначені ціни за одиницю - ціна виходить менша ніж по діючих тарифах.
2) договір ми укладаєм на планову кількість тарифів але на виділену суму коштів, вказуючи,що оплата здійснюється відповідно до тарифів, які затверджуються вищестоящою організацією.
3)  а додаткові кошти які нам будуть поступати в звязку із збільшенням тарифів будемо використовувати додатковими угодами до існуючого договору - закупівлі на збільшення їх вартості - без зміни обсягу затвердженого на початку року та за проведеним  тендером.
чи правильно ми поступаєм і чи не буде це порушенням Закону?

Відповідь:
   Принцип і підхід у даному випадку правильний, але якщо у договорі є сума договору і обсяг, то замовник повинен орієнтуватися на те, що Закон дозволяє зменшувати обсяг, але не дозволяє змінювати вартість договору. Враховуючи викладене, саме за умови присутності у договорі обсягу та суми договору, замовник не зможе коригувати саме показник суми. У підсумку буде закуплено менше обсягу. А додаткові кошти як раз і будуть спрямовані на недозакуплену різницю. Якщо вартість такої дод.закупівлі не буде перевищувати 100 тис.грн., замовник укладе пряму угоду, більше 100 тис.грн. - проведе процедуру закупівлі.

Запитання:
   В минулому році нашій установі було виділено 250 тис.грн.на проведення капремонтй адмінбудинку.а цю суму ми виготовили кошторисну документацію і виконали роботи. В цьому році нам знову виділили 250 тис.грн.на капремонт нашої будівлі.В минулому році ми ремонтували коридори і кабінети. А в цьому- плануємо замінити вікна і провести ремонт фойє.Але ми сумніваємось чи ми робимо правильно, без проведення торгів. Чи нам потрібно було робити кошторис на капремонт всього адмінбудинку , проводити торги і поетапно робити роботи, бо грошей в бюджеті на всю суму(більше мільйона грн.) не має.І ми точно не знали чи взагалі нам виділять кошти в цьому році.

Відповідь:
   Все залежить від обсягу і суми, закладених у проектно-кошторисну документацію. Якщо проектна документація складалася на весь будинок і на весь обсяг без урахування призначень, то лише у такому випадку можна вести мову про ділення на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель. Якщо ж документація складалася на приміщення будинку, але на суму коштів, призначених на рік, навряд чи зможуть довести ділення, т.я. замовник у даному випадку може доводити правомірність своїх дій, керуючись, зокрема, Бюджетним кодексом, який забороняє брати зобов'язання поза бюджетними прихначеннями. До речі, на даний час межа застосування Закону для капремонту - 1,00 млн.грн.